час

Найкращі роки свого життя я витратив на те, щоб допомагати людям добре проводити час. І якою ж була нагорода за це?

— Зніми рожеві окуляри, дитинство скінчилося! Час дорослішати! — Гидко. - Не гидко, а правильно. — Гидко, що так правильно.

Люди напрочуд недовірливі один до одного, весь час чекають нападу, звідси їх жахлива агресивність.

Ранок уже позіхав крізь вікна, свинцевий, окаянний ранок дощового зимового дня.

Таке почуття, ніби я перебуваю в іншому часі та місці. Почуття, схоже на те, коли я вперше закохався у танець. Сцена це мій світ, здатний зцілити мене.

Анікєєв: - Вахтер пропустив мене одного, він знає, що я чоловік заступника директора. Наречений: — Товаришу директор! Товаришу директор! Там у вас є запасні ключі! Анікєєв: — Він не віддає. Ваш вахтер – ідіот! Сидорін: Так, але він на посту.

... Сила наміру виявилася настільки невблаганною, що захопила всю твою істоту. Але немає нічого зайвого в душі людини. Бувають періоди, коли необхідно тимчасово припинити вплив на нас тих чи інших властивостей. Рано чи пізно ця властивість може знову проявитися, і ти повинна усвідомлено«воскресити», прожити і зрозуміти, у чому його справжнє призначення. Написано:«Через виправлення найтемніших місць розкривається і осягається найбільше Світло…

Якщо намагається лише один, нічого хорошого з цього не вийде. І той, хто намагається сам, буде в результаті, як і я, весь час залишатися в дурнях.

— Він житиме? А то як же команді та без талісмана. — Погіршення стану не передбачається. Наномолекулярна функціональність відновлена, клітини асимілюються із собі подібними. — Вона створює тканину... — Якби ми були в моїй лабораторії, така регенерація зайняла б максимум 20 хвилин. — Ой, ми його губимо. Час смерті? — Не дочекаєшся, я житиму вічно ; я тепер весь із пластику.

Адже є вчителі, розумні є вчителі, та погано їх слухають — нині такий час.