час

Зайва квапливість, точно так само як і повільність, веде до сумного кінця.

Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.

Немає нічого триваліше часу, так як він — міра вічності, нема нічого коротше його, так як його бракує для всіх наших починань...Всі люди нехтують ним, всі шкодують про його втрату.

У певному віці зіткнення між людьми починають ускладнюватися боротьбою з часом. І це вже безнадійно.

Людина, що вирішила розтратити хоча б одну годину свого часу, ще не доросла до того, щоб розуміти всю цінність життя.

Більшість людей працює більшу частину часу, щоб жити, і незначний вільний час, що залишається у них, настільки турбує їх, що вони всіма способами намагаються позбавитися від нього.

Час тягнеться так повільно, що здається, ніби він зупинився.

Час зміцнює дружбу, але послаблює любов.

Влада часу — це закон, гідний поваги.

Людина, яка вміє чекати. Вона повинна мати і велику мужність, і чимале терпіння. Ніколи не поспішай і не гарячкуй. Навчися панувати собою, тоді будеш панувати іншими. До сприятливої нагоди доводиться йти довгими шляхами часу. Поки ти розумно зволікаєш, майбутні удачі підростають, таємні задуми мужніють. З милицею часу підеш далі, ніж з окутої палицею Геркулеса. Сам Бог карає не дубиною, а журбою. Мудро сказано: «Час та я — на будь-якого ворога». Сама Фортуна нагороджує терпіння своїми дарами.