філософія

Істина – не в моді.

У Росії немає філософії, але філософствують всі, навіть дрібниці.

— Чи багато грошей ви заробили музикою? — Грошей... У сенсі скільки це, багато грошей? - Гарне питання. Декілька мільйонів... заробили? - Ні. — А ви багата людина? — Що ви маєте на увазі, коли кажете багатий? - У вас багато майна, багато грошей у банку? — Майно робить людину багатою?... Ні, у мене немає такого багатства, моє багатство — це життя!

Кожен сам знає глибину своїх страждань, - тих страждань, коли, зрештою, втрачається сенс життя.

- Тобі потрібна дружина, а мені мама. - Не мудруй. Двох жінок ми не потягнемо.

Не закривайся від тих, кому ти дорога, тільки тому, що боїшся зробити їм боляче або... або зазнати болю самої. Який тоді сенс бути людиною, якщо не дозволяти собі відчувати?

А коли люди шукають справедливість? Тоді коли втрачають її або думають, що втратили. Або вирішують раптом, що вчорашня справедливість не годиться для сьогоднішнього дня, а завтра стане зовсім ворожою... І починають шукати, причому кожен шукає зі своїм ліхтарем, запевняючи, що тільки він і здатний висвітлити істину у темряві історичних помилок.

Можливо, це просто легенда, в яку необхідно вірити, щоб у людському житті з'явився хоч якийсь сенс.

Господи, дай мені душевний спокій, Щоб приймати те, чого я не можу змінити, Мужність – змінювати те, що можу, І мудрість – завжди відрізняти одне від одного.

Істина не багатослівна, для брехні слів завжди недостатньо.