людина

- Ти там бував? — Хіба я схожий на того, хто бував у джерела молодості? - Залежить від освітлення.

Іноді дурість маскується під доброту, а часом під чесність – коли раптом тягне вибалтувати старі таємниці, казати казна-що, переливаючи з порожнього в порожнє…

Урочисто клянуся, що замишляю тільки пустощі.

У кожному творінні генія ми дізнаємося власні відкинуті думки.

Ми судимо про себе з того, чого ми здатні досягти; інші судять про нас тим, чого ми досягли.

Це було вкрай нерозумно і жорстоко з мого боку — підсвідома спроба вгамувати свій біль за її рахунок. Але на мій випад вона не відповідала. Є точка, коли горе таке велике, що людина перестає реагувати на подразники і стає дивно спокійною, — вона досягла цієї точки.

Невже нічого не змінилося? Або ні, не так. Невже ми так нічого не змінили?

Знову про Христа. Як сказано в одному з гностичних оповідань, з ненависті до фатуму він нібито піднявся на небо і порушив розташування сфер, щоб люди перестали звертатися до зірок. І що в такому безладді сталося з моєю бідною зіркою?

Вона сідає на підлогу, чистить калоші і думає, що добре було б засунути голову у велику, глибоку калошу і подрімати в ній трошки... І раптом калоша росте, пухне, наповнює собою всю кімнату...

Людям, які з тебе знущаються ти віриш, а тим, хто до тебе по-доброму вірити не хочеш?