людина

Ходи криві риє, підземний розумний кріт Нормальні герої завжди йдуть в обхід, Нормальні герої завжди йдуть в обхід. В обхід йти, зрозуміло, не дуже легко, Не дуже приємно і дуже далеко, Не дуже приємно і дуже далеко.

Виполоти зло немає можливості. Простіше випалити землю та засипати сіллю.

Будинок не там, де ви народилися, будинок там, де припинилися ваші спроби втечі.

Один вогонь іншого випалить печіння, Будь- який біль прогнати інший може.

Сонце вливається їм у тіло, і кров їхня закипає від бажань і пристрастей. Вони завжди горять і тому не знають поразок. Вони не знають спокою, бо в них диявол сидить. Вони розкидані по всій землі та засуджені вічно трудитися, страждати та боротися.

Любов, любов, коли ти опановуєш нами, можна сказати: вибач, розсудливість!

Людей завжди розуміє бажання сперечатися, коли в тебе немає ніякого настрою.

Той, хто вас любить, сприяє вашому розвитку, хто не любить – гальмує.

Життя складне, часом воно ставить людину перед дуже нелегкого вибору. Іноді доводиться жертвувати собою, щоб урятувати того, кого любиш.

Буковськи плакав у дешевих нічліжках, Буковськи не вміє одягатися, Буковськи не вміє розмовляти, Буковськи боїться жінок, у Буковськи слабкий шлунок... Буковськи не воював. Буковськи старий і вже сорок п'ять років не запускав паперового змія ; Якби Буковськи мавпою, його б узаший вигнали з племені... Зате Буковськи дуже акуратно блює і при мені ніколи не заснув на підлогу. Як бачите, я таки наділений деяким шармом.