людина

Тонкість не доводить ще розуму. Дурні і навіть божевільні бувають напрочуд тонкі.

Якщо тобі неодмінно потрібен чийсь дозвіл на твоє задоволення, то ти справді бідолаха.

Військовослужбовець вибирає собі одне непристойне слово і постійно ходить з ним.

Не поспішай із запитанням, якщо знаєш, що до тебе не поспішатимуть із відповіддю.

... Це не щоденник, а історія хвороби...

Ти тягнеш мене геть від краю прірви. Ти все... ти все, заради чого я залишаюся людиною.

Лише серед стихій природи – океанського простору, вітру, нескінченних хвиль, величезних зелених лісових масивів – усвідомлює себе людина нескінченно крихітною істотою проти всім оточуючим. І тільки тоді, можливо, зовсім не шукаючи Бога, він знаходить Його і притикається до Нього.

Згадуючи, людина дивиться праворуч, вигадуючи — ліворуч.

З безвихідних положень знаходять вихід лише великі або божевільні.

Каторжник б'є киркою зовсім не так, як дослідник, якого удар киркою підносить. Каторга не там, де б'ють киркою. Справа зовсім не у фізичних труднощах. Каторга там, де б'ють киркою безглуздо, де удар киркою не пов'язує працюючого з усім людством.