людина

Чим рідше задоволення, тим воно приємніше.

Ти в нас хоч і розумник, а досі не зрозумієш, що не варто дратувати тих, хто має доступ до твоєї їжі.

— Вона накинулася на вас як вугровий висип. На вашому місці я був би зворушений.

І ось про що я собі весь час нагадую: незалежно від того, про що всі говорять, незалежно від того, що говорять особисто про тебе, незалежно від будь-яких проблем, життя ось тут (показує на серці) це те, що було в мене спочатку, те, що в мене залишиться, те, що я завжди цінуватиму.

Думайте на папері. Кожна хвилина, витрачена на планування, заощаджує 10 хвилин під час здійснення плану.

Я хотів би, щоб у тебе було таке ж дитинство, як і в мене. Але... цього не буде. Люди помиратимуть. Я помру... мамо. І до цього не можна бути готовим... Я намагаюся, але не можу. Найкраще те, що ми можемо зробити зараз, це уникати цього якомога довше, бути на крок попереду.

Мене лякає лише темрява.

За півтора місяці життя в Штатах нам так набридла американська кухня, що ми згодні були вживати будь-які їжі – італійські, китайські, єврейські, аби не«брекфест намбр ту» або«динер намбр уан», аби не цю нумеровану, стандартизовану і централізовану їжу. Взагалі якщо можна говорити про поганий смак у їжі, то американська кухня, безумовно, є виразом поганого, безглуздого та ексцентричного смаку, що викликав на світ такі виродки, як солодкі солоні огірки, бекон, засмажений до міцності фанери, або сліпучий білизною і абсолютно безсмачний ( ні, що має смак вати!) хліб.

Душі людей, як у дзеркалах, відбиваються одна в одній.

Великі композитори нічого не«вигадують» - смертний не здатний скласти подібного. Вони чують і їм вистачає майстерності записати. Середні - так, ті складають, комбінують.