людина

- Ну і ну! Подивися, хто там зі своєю улюбленою тітонькою. Там, серед натовпу, прогулювався Олів'є, обхопивши за талію надзвичайно привабливу блондинку, якій ніяк не могло бути понад двадцять п'ять років. - Я вже з цим стикався. У них тут справді дуже молоді тітоньки. Напевно, вся річ у середземноморському кліматі.

- Чому Господь не вражає зло? Чому не знищить його до того, як воно пустить коріння? — Може, Він хоче, щоб ми доглядали сад.

— У тебе два чоловіки, а в мене жодного! - Формально в мене один чоловік. — Але ж всього було два! — А ще я мав дві пари туфель. Дуже практичне.

За тобою завжди стежать троє: зверху – Бог, усередині – совість, зовні – люди.

Якби від виборів щось залежало, то нам не дозволили б у них брати участь.

Бувають люди, скажу я вам, такі люди, — в області читання зустрічаються найдивовижніші сюрпризи… У мене, принаймні, є слабкість до неписьменних, я навіть тут знаю одну людину, яка не читає, не бажає читати. Цей стан невинності зрозуміліший тому, хто схильний до пороку читання, — треба або не читати зовсім, або вміти читати по-справжньому.

Людину, яка говорить правду в невідповідний момент, називають циніком.

У підлітковому віці ми всі мріємо в один прекрасний день покинути батьків, але настає інший день, коли батьки покидають нас. І тоді ми мріємо лише про одне: знову стати хоч на хвилинку дітьми, що жили під їхнім покровом, обійняти їх, сказати їм, не соромлячись, як ми їх любимо, притиснутись до них міцніше, щоб вони нас заспокоїли ще хоч раз.

Поки не зустрінешся з вогнем віч-на-віч, ти не дізнаєшся: чи просто ти робиш свою роботу чи ти найкращий.

Почуття вони на те й дано, щоб людина горіла. Якщо немає почуттів, пішли — що ж за вугілля триматися?