правда

У житті кожна хвилина таїть у собі диво та вічну юність.

Ми помремо, і це робить нас щасливчиками. Більшість людей ніколи не помруть, тому що вони ніколи не народяться. Число потенційних людей, які могли б бути тут, на моєму місці, але насправді ніколи не побачать денного світла набагато більше, ніж піщинок в Сахарі. Зрозуміло, що в рядах привидів, що не народилися, знаходяться поети більші, ніж Кітc, вчені більшініж Ньютон. Ми знаємо це, тому що безліч людей, допустима нашими ДНК, незрівнянно більша, ніж безліч справжніх людей. І з пащі цих мізерних шансів народження вирвалися пересічні ви та я. Ми привілейована купка людей, які попри всі шанси виграли у лотерею народження. Як ми сміємо скаржитися на наше неминуче повернення в той стан, з якого переважна більшість ніколи не народжувалася.

— Він має радіти, ти могла б бути з красенем, який тільки й мріє з тобою переспати. — Стривай, ти хочеш сказати, що ти не красень? - Я хочу сказати, що кохаю тебе.

Коли твоє правління жорстоке, чекай і жорстокого перевороту.

Коли я засмучений, єдине, що мене втішає, це їжа. Я відмовляюся від усього, крім їжі та випивки.

У певний момент тобі стає так добре, що забуваєш, що забуваєшся.

- Поттер, що ви робите в коридорі вночі? — Ходив уві сні.

Вона думала про все і ні про що.

Вола безмозка!

Ставши людиною, ця істота не перестає бути твариною. Яка складна тут система зв'язків виникає: безперечна тварина, і до цього дня тварина, за всіма ознаками найдосконаліша тварина — активний рух, активне харчування, інстинкти, спільні для риби, змії, кролика та людини. Інстинкти харчування, розмноження, турботи про потомство. Втім, останнє не у всіх. Не всяка рибка дбає про своїх дітей, деякі лише бризнуть спермою у відповідних обставинах. Але це й у людей буває...