правда

Не буває негарних жінок, бувають ліниві.

Адже знаєте самі – у нас, жінок, часом дивні нахили: нам найбільше хочеться недоступного. Це ж каприз, правда? Ми з плачем вимагаємо того єдиного, що для нас під забороною. Тільки відмов нам у чомусь – і ми спалахнемо. А запропонуй це нам – ми ж самі ніс повернемо. Ми розкладаємо товар і напускаємо на себе байдужий вигляд. Та ви таке сто разів бачили на ринку. Ніхто ж не хоче брати те, що віддають дешево. А натовп покупців завжди піднімає ціну. Це кожній жінці відомо – якщо вона не кругла дурниця.

Ревнощі - професійний маніяк. Вона грає нами, як набридлими іграшками.

Твої думки пахнуть зовсім не так, як слова. І це чути.

У героїв завжди дуже прості обличчя, це тільки у фільмах вони грають м'язами та жовнами, рятуючи світ. У справжніх героїв завжди дуже прості особи.

Віруючий не дозволить відібрати в себе свою віру ні аргументами розуму, ні заборонами.

Я не пив, був чемний, замкнутий, а оточуючих мало помічав. І нікому не давав читати своїх рукописів. Їхня думка мене не цікавила: без потреби. Мене цікавила думка Історії.

Палиці та каміння можуть переламати тобі кістки, а слова – ні.

В глибині душі вона знала, що нічого страшного з нею не станеться. Вона не збожеволіє і не накладе на себе руки. Якось настане день, коли вона знову відчує себе щасливою. Потрібно було лише дожити до цього дня.

Я твердо знаю: у світі має бути лад… Я на це сподіваюся. Боязко. Іноді.