правда

Це мій світ. Щедрий і безмежний, галасливий і безладний. Людський. Він стане кращим, зміниться разом із нами, тільки треба вірити в це. Не блукати у лабіринтах, коли вихід поряд. Не закохуватися в відображення, якщо поряд живі люди.

Мертва, як рок-н-рол.

Ми проводимо все наше життя, намагаючись запобігти смерті. Харчуємося, винаходимо, любимо, молимося, боремося, вбиваємо. Але що ми знаємо про смерть насправді? Лише те, що ніхто не повертається. Але в житті бувають ситуації, миті, коли розум переживає свої бажання, свої уподобання. Коли ваші звички живуть у ваших снах. І коли втрати... Може, смерть — це дар. Як ви думаєте?

Кажуть, коли тобі повідомляють якусь страшну новину, слух ніби відмовляє.

Ніхто не дивиться на сплячих людей, але в них бувають справжні улюблені особи; наяву ж обличчя в людини спотворюється пам'яттю, почуттям та злиднями.

Так, я людина, яка тонко відчуває фальш. Але саме тому я не можу жити, не зневажаючи від душі самого себе.

— Як гояться ваші рани? — Не гояться.

Ніщо не є правда чи брехня, все залежить від кольору окулярів, через які ти дивишся на світ.

Щоб чудово виглядати, необов'язково бути молодою та красивою.

Завжди перевіряй, чи є у кишенях наркоту. Один раз у піджачці в секонд-хенд знайшла одну фіолетову таблетку. Я її випила і заснула на вісім годин!... Це було моєю відпусткою того року.