життя

Оскільки війна — трагедія для кожного, кожен має бути дипломатом.

Якби тільки Пані могла нас зараз бачити та чути! Я сказав би їй:«Володарка! Нам так мало потрібне! Тільки трохи води та світла, чистої води та звичайного денного світла, та й годі. Вони важливіші за всі коштовності світу, ви вже вибачте мені!»

Як вони, виходить, працюють... Дуже просто. Я всі їхні секрети знаю. Отак: сів, задумався... Відчинив! Розумієте? Найголовніше – замислитися!

Ми не наважуємося на багато речей, тому що вони важкі, але важкі, тому що ми не наважуємося зробити їх. (Ми багато на що не наважуємося не тому, що воно важко; воно важко саме тому, що ми на нього не наважуємося.) (Ми боїмося чогось не тому, що це складно. Це складно, тому що ми цього боїмося.)

Дякуйте Богові за те, що він показує вам небеса, і не вважайте себе птахом тільки через те, що вам хочеться змахнути крилом.

- У тебе холодні руки. Який із тебе коханець, з такими руками? - Настільки гарний, що ніхто не звертає уваги на холод рук.

Коли ти слухаєш гарну музику, або дивишся на велику картину, або присутній на виступі великого танцюриста, все це знаходиться поза тобою, але аж ніяк не перешкоджає радості, яка народжується всередині тебе. Танець може розбудити сплячі в твоїй душі якості, і вона теж танцюватиме.

Бувають у житті становища, виплутатися з яких можна лише за допомогою неабиякої частки нерозсудливості.

— Їдь на вокзал — візьмеш два квитки до Іркутська. - До Іркутська? Краще до Сочі: море, фрукти, кисень, га?! - У різних вагонах. - Гроші давай.

Будь- яке лихо осягається простіше, коли є винуватець.