життя

Якщо раптом що мене Анхайліг живцем з'їсть, а кістки тут поруч і прикопає. Та фіг із кістками, дипломну не підпише, ось це страшно.

Чути, як твоя маленька дитина зригує - це найщасливіший момент у житті. Це момент, від якого отримуєш найбільше задоволення.

Вогонь, який горить вдвічі яскравіше, згоряє вдвічі швидше.

А потім, коли почало темніти, ти показав на небо і сказав, що там є по зірці для всього, що ти любиш у мені.

Якщо чогось не можна виміряти, то це вже не наука.

Якщо в тебе все гаразд із шлунком, грудьми, ногами, жодні царські скарби не зможуть нічого додати.

Ти, як прокажена, не відчуваєш болю, коли торкаєшся гарячого чи холодного. Ти не відчуваєш провини, але це не означає, що ти невинна, це означає, що ти згнила.

— Доброго ранку, Емі! — З великою впевненістю можу сказати, що воно не добре. - А що так? Зневоднення? Головний біль? Нудота? Сором?

Не має значення, яка в жилах тече кров… Не має значення, хто твої батьки, та хоч сам Ваал Гал! Важливо, що в тебе всередині. У всіх нас від народження є дві руки. Дві чудові, сильні руки - їх можна опустити в безсиллі або залити по лікоть кров'ю... А можна покласти в них цілий світ.

Хороші спогади не повинні бути швидкоплинними.