життя

Осінь — остання, найпрекрасніша усмішка року.

— Дивись, це чотиристороннє перехрестя, і прямо в його центрі лежить нова хрумка 100-доларова банкнота. Наприкінці кожної вулиці по одній людині. Ти стежиш? Чудово. Ось тут у нас любляча чоловіків, приємна в усіх відношеннях лесбіянка. А ось тут унизу лесбіянка, яка ненавидить мужиків і зла як чорт. Ось тут Санта-Клаус. А тут нагорі Великодній Заєць. Хто першим схопить 100-доларову банкноту? Добра лесбіянка, зла лесбіянка, Санта Клаус чи Великодній Заєць? - Зла лесбіянка. - Правильно. А чому? Тому що троє інших, глухий кут, вони існують тільки в твоїй уяві!

Будь ласка, не втомлюйте мене питаннями.

Навчання за допомогою розмов не лише марна трата часу, а й рідкісна дурість.

Не хочеш, щоб я щось робила, не подавай мені цю думку.

Реальність здатна жорстоко бити по голові.

— Брехня найприродніший притулок, куди кидається той, хто вижив. Вона дає відчуття захищеності, це місце, де кожен залежить лише від себе самого. Проте містечко темне, правда?

Я хворий. Я хворий на людяність.

Я добрий — і в тому моє лихо. А ще я дурень. Добрий наївний дурень. І це дуже страшно. Злий дурень теж страшно, але для інших. А бути добрим дурнем означає шкодити собі і залишатися невдахою.

Цегляні стіни будують не так. Їх будують не для того, щоби кудись не потрапили. Цегляні стіни дають нам можливість довести, наскільки пристрасно ми про що-небудь мріємо.