життя

Гуляє вітер, пурхає сніг. Ідуть дванадцять чоловік. Гвинтівок чорні ремені Навколо — вогні, вогні, вогні... У зубах цигарка, прим'ятий картуз, На спину треба бубновий туз! Свобода, свобода, Ех, ех, без хреста! Тра-та-та!

Не можна уникнути того, хто я є.

І йому стало добре — він відчув, як у душі в нього запановує добрий спокій: злий собака схованок його душі завиляв хвостом.

За кохання платиш на виплат, і здебільшого, на жаль, коли кохання вже скінчилося.

Іншим призначена доля пересічних маніяків, інші ж стають поетами, спаси нас Господь від тих та інших.

Тонкість не доводить ще розуму. Дурні і навіть божевільні бувають напрочуд тонкі.

- О ні, мій хвіст! - Саме тому я дружу з вами, інші дівчата кричать«О ні, мій макіяж!»

Ніцше!... Я використав сторінки цієї книги, щоб косяки крутити. Відчуття - ніби куриш думки!

Біля брами обителі святої Стояв той, хто просив милостині, висохлий, ледь живий Від гладу, спраги і страждання. Шматок лише хліба він просив, І погляд являв живу муку, І хтось камінь поклав У його простягнуту руку. Так я благав твоєї любові З сльозами гіркими, з тугою; Так почуття найкращі мої Обдурені навіки тобою!

Турбуюся, коли турбуватися нема через що. А коли є через що турбуватися, напиваюся.