життя

Ми хочемо, щоб усе лишилося, як було. Ми миримося з болем, тому що боїмося змін, боїмося, що все розсипеться... Ми обидва заслуговуємо на кращу долю, ніж залишатися разом тільки зі страху саморуйнування.

Мета кожної проповіді полягає в тому, щоб спонукати людей жити жити згідно з моральними принципами. І ми повинні знати, які ці принципи.

Слава давно викликала посмішку у мудреців; це щось, ніщо, слово, ілюзія, дим і більше залежить від стилю історика, ніж від імені, яке залишає собою людина.

- Круто! — І знову ти маєш рацію, а коли ти маєш рацію, то ти маєш рацію!

Хочеш завдати шкоди комусь, хвали його, і ти нацькуєш на нього ворогів своїх.

Я розумію твої почуття. Це була б найкраща праця на світі, якби не всі ці хворі в палатах.

Жоден диктатор не має чіткого логічного розуму. У диктатора є внутрішній імпульс, сила, магнетизм, чарівність, але якщо уважніше розібратися в його словах, побачиш, розум у нього пересічний. Він може діяти, тому що їм рухає інстинкт, але варто йому замислитись, і він відразу заплутається.

Від безнадійних хвороб і неминучих лих є лише одне ліки: терпіння і покірність. Але нещастя мають таємне співчуття, хто не скаржиться і зустрічає їх з посмішкою, до того ж вони менш жорстокі.

— Ти що, зовсім голий? - Ні, в жіночих трусиках. — Ти їх завжди носиш? — Ні, сьогодні вперше вдягнув. — Ось біда, тільки людина вирішила одягнути жіночі трусики і тут таке...

— Якби ви стояли в переповненому рятувальному човні, а тонучі, для яких не залишилося місця, хапалися б за борти, через що човен міг би перевернутися, ви обрубували б їм руки. Правда? - Боюся, що так. Якби не було іншого порятунку. - У цьому різниця між нами.