життя

... самотній і наданий самому собі, в кипінні власних думок і відчуттів - тільки тут людина є цілком собою.

З ослу, що кричить, не говорять у надії на заможну розмову.

Коли помер Сталін, мама плакала навзрид. А тато, який був дуже мовчазною людиною і ніколи не міркував на політичні теми, раптом сказав: Що ти ридаєш? Що ти плачеш? Мама каже: Сталін помер! Як же ми тепер житимемо?» І тато раптом сказав перше і останнє брутальне слово, яке я від нього чув у житті:«Дура». Чомусь я це запам'ятав.

Це великий успіх у житті — знайти таку людину, щоб було приємно дивитися, цікаво слухати, захоплено розповідати, не обтяжливо мовчати, щиро сміятися, захоплено згадувати і з нетерпінням чекати на наступну зустріч.

Світ загалом купа лайна. Але він може бути дуже красивим.

Якщо слова не бажають, вірші не напишуться.

Веселощі стали ширмою, що прикриває готовність забитися в істериці.

З погляду єзуїтського священика, я, зрозуміло, атеїст і завжди був ним... Я неодноразово повторював, що, на мою думку, ідея Бога-особистості досить наївна. Можете назвати мене агностиком, але я не поділяю войовничого духу справжніх атеїстів, чий запал пояснюється за великим рахунком хворобливістю рятування від кайданів релігійного виховання, отриманого в ранні роки. Я віддаю перевагу смиренному відношенню, що відповідає нашій недостатній здатності раціонально осмислити природу і саме наше існування.

- Сонячна кімната, четвертий поверх, з балконом! - З балконом? Не поїду, голова закрутиться, впаду з балкона, хто буде відповідати?

Перше правило – не здаватися. Друге правило – пам'ятати про перше правило.