життя

Послухайте! Ви чуєте? Музика! Я чую її скрізь: у поривах вітру, у повітрі, у променях світла вона скрізь. Все, що потрібно, просто відкритися. Все, що потрібно, просто слухати.

Ти мені завжди подобалася. А коли у твоєму житті з'явився хтось інший, почала подобатися ще більше.

Швидше за все, наше визначення людини як істоти розумної є добрим побажанням того, що рано чи пізно вона такою стане.

— У цьому тілі немає життя. — Але ж ти живий. Ти живий? Хто ти? Я мушу знати, скажи мені. — Я ніщо, безживний, бездушний, гнаний і вселяючий страх. Я мертвий для всього світу. Я монстр, якому нема місця на цій землі. Я Дракула.

Створюємо Бога за своїм образом і подобою. І це лестить нам.

Страх — великий загарбник і, як і всі загарбники, прагне розкласти дух переможеного. Він здатний цілком заволодіти свідомістю особистості, зіпсувати стосунки з оточуючими.

Чим ближче глухий кут, тим яскравіше фантазії.

Може саме той, хто на вигляд один як перст, і здатний на справжню відданість. А решта як липучки, легко приклеюються до будь-кого.

Спогади - це єдиний рай, з якого ми не можемо бути вигнані.

Право, друкованого паперу розлучилося стільки, що не придумаєш незабаром, щоб таке завернути в нього.