Амелі Нотомб

Насолоду віддає сторицею тому, хто собі її дозволяє. Задоволення пробуджує мозок, і змушує його розвиватися в різних напрямках. Його магічний вплив настільки величезний, що іноді достатньо вдатися до насолоди хоча б подумки. І людина врятована. Тоді як войовнича фригідність приречена славити своє життя.

У п'ятнадцять років ми всі божевільні.

Варто вам щось не зрозуміти, ви одразу оголошуєте це нісенітницею. А може, вам просто не вистачає розуму?

Іноді треба діяти, навіть знаючи наперед, що вас не зрозуміють.

Без мене цей шоколад – ніщо. Але варто його покласти мені в рот, і він стає насолодою. Він потребує мене.

Коли робиш щось на совість, від цього неодмінно отримуєш задоволення.

Читання — задоволення повноцінне, а чи не відшкодовує відсутність інших.

Та в самому факті життя вже є сенс. А в тому, що ми живемо на цій планеті, закладено інший зміст. І в тому, що живемо серед собі подібних, таїться ще один сенс. Ну і таке інше. Кричати, що життя позбавлене сенсу просто несерйозно.

Мені потрібна людина, далека від усього цього і в той же час близька мені, — це і є письменник, чи не так?

— Я маю з нею поговорити. — Ви думаєте, це щось змінить? — Звичайно. Як можна залагодити стосунки, якщо спочатку їх не з'ясувати.