Антуан де Сент-Екзюпері

Лікар, оглядаючи хворого, не слухає стогонів: лікареві важливо зцілити людину. Лікар служить законам загального.

Повинна ж я стерпіти двох-трьох гусениць, якщо хочу познайомитися з метеликами.

Адже вона така таємнича та незвідана, ця країна сліз.

Досить лише пересунути стілець на кілька кроків. І ти знову і знову дивишся на західне небо, варто тільки захотіти.

Його красуня говорила йому, що подібних їй немає у всьому Всесвіті. І ось перед ним п'ять тисяч таких самих квітів в одному тільки саду!

Ось людина, яку всі стали б зневажати. А тим часом з них усіх він один, на мою думку, не смішний. Може, тому, що він думає не лише про себе?

У кожної людини свої зірки. Одним – тим, хто мандрує, вони вказують шлях. Для інших це просто вогники.

Умовляння є умовляння.

Каторжник б'є киркою зовсім не так, як дослідник, якого удар киркою підносить. Каторга не там, де б'ють киркою. Справа зовсім не у фізичних труднощах. Каторга там, де б'ють киркою безглуздо, де удар киркою не пов'язує працюючого з усім людством.

Я вимагатиму, щоб сонце зайшло. Але спершу дочекаюся сприятливих умов, бо в цьому полягає мудрість правителя.