Джером Девід Селінджер

Якщо ти маєш комусь дати в морду і тобі цього хочеться, треба бити.

- Що ти робиш? — Не бачиш, книжку читаю. - Гарна? — Так, особливо ця фраза, яку я читаю.

І справді я був зовсім не в настрої. А без настрою нічого не можна робити.

Варто тільки померти, вони тебе одразу ж запроторять! Одна надія, що коли я помру, знайдеться розумна людина і викине моє тіло в річку, чи що. Куди завгодно — тільки не на цей клятий цвинтар. Ще приходитимуть у неділю, класти тобі квіти на живіт. Ось теж нісенітниця собача! На біса мерцеві квіти? Кому вони потрібні?

А захоплюють мене такі книжки, що як їх дочитаєш до кінця — так одразу подумаєш: добре, якби цей письменник став твоїм найкращим другом і щоб з ним можна було поговорити по телефону, коли захочеться.

Коли ти чимось дуже засмучений, ковтати дуже важко.

Загалом я дуже неосвічений, але читаю багато.

... тіло жінки - скрипка треба бути чудовим музикантом, щоб змусити його звучати.

Людей завжди розуміє бажання сперечатися, коли в тебе немає ніякого настрою.

Настане день і тобі доведеться вирішувати, куди йти. І одразу треба йти туди, куди ти вирішив. Негайно. Ти не маєш права втрачати жодної хвилини. Тобі цього не можна.