Федір Михайлович Достоєвський

Чи взяти силою чи смиренним коханням? Завжди вирішуй — візьму смиренним коханням. Зважишся так раз і назавжди і весь світ підкорити можеш.

Бідність не порок, це істина. Знаю я, що й пияцтво не чеснота, і це тим паче. Але злидні, милостивий государ, злидні — порок—с. У бідності ви ще зберігаєте своє благородство вроджених почуттів, у злиднях ніколи і ніхто. За злидні навіть не палицею виганяють, а мітлою вимітають із компанії людської, щоб тим образливіше було; і справедливо, бо в злиднях я перший сам готовий ображати себе. І звідси питне!

Чим більше я усвідомлював про добро і про все це«прекрасне і високе», тим глибше я й опускався в мою тину і тим здатен був зовсім зав'язнути в ній.

Нема щастя в бездіяльності.

Не розум головне, а те, що направляє його...

Я хочу хоч з однією людиною про все говорити як з собою.

Осінь ― час, коли може бути сумно без причини.

Веселість людини — це видатна риса людини.

Я не можу уявити ситуацію, щоб коли-небудь не було чого робити.

Хто легко втрачає повагу до інших, той передовсім не поважає себе.