Марк Твен

Чи набагато просунулося до терпимості людство за час, що пройшов між різаниною альбігойців і цими єврейськими погромами в царській Росії? У всякому разі, між ними, безперечно, є одна відмінність. Царська бійня далеко перевершила давню і звірства, і витонченою жорстокістю. Чи можна помітити якесь просування вперед між Варфоломіївською ніччю та цими погромами? Так, різниця та сама: російські чорносотенці-християни в 1906 р. і їх цар дійшли до такої кровожерливої ​​і тваринної жорстокості, яка і не снилася їх неотесаним побратимам, які жили 335 років тому.

Той, хто прожив досить довго на світі і пізнав життя, розуміє, наскільки глибоко ми зобов'язані Адаму — першому великому благодійнику людського роду. Він приніс у світ смерть.

Бабуся не веліла мені грати в карти. Вона сказала пошепки:«Негайно кидай ці погані карти! Дві пари і валет, - дурень ти такий собі! Адже в нього масть на руках!»

Людина готова на багато чого, щоб пробудити любов, але зважиться на все, щоб викликати заздрість. (Людина готова зробити багато, щоб її полюбили, і вона зробить ще більше, щоб викликати заздрість.)

У середні віки різниця між людиною і сараною полягала в тому, що саранча була не дурниця.

Якби від виборів щось залежало, то нам не дозволили б у них брати участь.

Якщо той, від кого виходять закони, не поважає їх сам, як він може вимагати, щоб їх поважали інші?

Відкрий свої карти або бий козирем, але не пропускай хабара.

Ніщо так не потребує виправлення, як чужі звички.

І вони пішли навмання, безцільно... просто для того, щоб іти, не сидіти на місці, адже більше вони нічого не могли зробити. Незабаром надія ніби знову воскресла в їхніх серцях — не тому, що для цього була якась причина, а тому, що така вже властивість надії: вона відроджується знову і знову, поки людина ще молода і не звикла зазнавати невдач.