І в День Перемоги, ніжний та туманний, Коли зоря, як заграва, червона, Вдовою біля могили безіменної Клопоче запізніла весна. Вона з колін піднятися не поспішає, Дихне на нирку, і траву погладить, І метелика з плеча на землю зсадить, І перший кульбаба розпушить.