- Якось трохи незвично мені цілувати пасторш, - задумливо промовив Еміль. – Але якщо справа зроблена – значить, зроблено! - Цілих вісім разів! - Захопився Альфред. - Хіба треба було стільки? Еміль у роздумі глянув на зірки. Цього вечора вони так яскраво сяяли над Каттхультом! - Хто знає, - сказав він під кінець, - може, мені більше ніколи в житті не доведеться цілувати жодну пасторшу! А треба спробувати все, що є на світі!»