Є одна особливість, коли говориш із росіянами. Таке відчуття, що вони знають якусь таємницю. По очах видно. Коли вони слухають тебе, таке відчуття, що вони мають феєрверки в очах. Тому що звідки я родом, все дуже експресивно, емоційно! Тому ми ніколи не були сильною державою. Наші роблять цілу виставу, коли кажуть. Але у росіян все в очах. Люди слухають тебе, і ти відчуваєш, що тебе розуміють, як ніхто ніколи раніше не розумів. І ти розповідаєш їм ще й ще! А вони слухають тебе із цими феєрверками в очах. А потім ти чекаєш, що ж вони дадуть відповідь. Вони рухаються ближче і кажуть щось на кшталт: — Любиш суп?.. — Так, знаєте, я люблю суп. — Я знаю, де можна смачного супу поїсти... — І це все, що ти можеш сказати мені після всієї моєї тиради про життя? - Ні. Треба йти зараз, бо закриється.