Жінка все частіше і частіше з тривогою усвідомлювала, що не тільки слова, які вона вимовляла, і багато думок, які приходили їй у голову, були зняті з чужої вішалки і були одягнені нею на себе, - найголовніше, що почуття , що долали її при цьому, ніяк не відповідали ні цим.