Ніч, як любляча мати, кладе свою руку на наше гаряче чоло, повертає до себе заплакане маленьке личко і посміхається... Вона мовчить, але ми знаємо, що вона відчуває за нас, притискаємося до неї, і вщухає наше маленьке горе.