Коли чоловіка застрелили, він упав, я зрозуміла, що на мене чекає все те ж саме, у мене було стільки люті. Стільки ненависті! Але не до режиму. Не до Гітлера. Взагалі. На себе швидше. За те, що я стільки чекала, чекала, чекала, коли почнеться життя, воно так і не почалося, а ось тепер уже все.