І вона стала мріяти про кохання. Кохання! Два роки вже наростав у ній страх любові, що наближається. Тепер їй дана свобода любити, тільки треба зустріти його. Його! Якою вона буде? Цього вона не уявляла і навіть не замислювалася над цим. Він буде він, от і все. Вона знала одне, що любитиме його всім серцем, а він — любитиме її всіма силами душі. У такі вчора, як цей, вони підуть гуляти під попелом зірок. Вони підуть пліч-о-пліч, притулившись один до одного, чуючи биття рідного серця, відчуваючи теплоту плечей, і любовїх буде зливатися з тихою негою ясної літньої ночі, і між ними буде така близькість, що вони легко, лише силою почуття, проникнуть у найпотаємніші думки один одного. І це триватиме без кінця, у безтурботності непорушного кохання.