І ось я встав, забув, забувся, Втомившись від вигадок і смислу. Став нарешті самим собою, Наодинці зі своєю долею. Я став самим собою, не знаючи, Навіщо я став собою. Як зграя Летить невідомо куди У пориві віщої праці.