– Скажи, будь ласка, як тебе звуть? - Запитала вона кота. - Мене - Кораліна. Кіт ліниво позіхнув, показавши Кораліні свій напрочуд рожевий язичок. – У котів не буває імен, – відповів він. - Як це? - Запитала Кораліна. – А ось так, – сказав кіт. – Це у вас людей є імена. І все тому, що ви не знаєте, хто ви такі. Ми знаємо, хто ми і тому імена нам не потрібні.