Що б я не казав, вони продовжували думати про Бога як про когось зовнішнього, хто прагне притиснути до грудей кожного недоумкуватого ідіота і забезпечити йому безбідне існування. Точку зору, що вони самі повинні дбати про себе… що біди, які вони зазнають, це результат їхніх власних вчинків… вони не можуть чи не бажають сприймати.