— А чому ти ніколи не кажеш, що любиш мене? — запитав я одного разу Катерину. — Тобі хочеться цього? - Звісно. — Добре, тепер говоритиму. Хто платить, той замовляє слова … Я тебе кохаю! — Отже, за гроші можна купити кохання? — Ні, тільки слова і залюбки... — Залюбки? Дивне слово. Не чув раніше. А за що тоді можна купити кохання? — За кохання, якщо дуже пощастить... Або за смерть, якщо не пощастить...