людина

- А бога немає? - Ні, друже. Звичайно, ні. Якби він був, хіба він припустив би те, що я бачив на власні очі?

— Падай ниць, о ганебне, якщо тобі дороге життя! — Про це не може бути й мови, — відповіла тремтячим голосом хоробрий офіціант. — Це за кордоном, у капіталістичних країнах, працівники громадського харчування змушені вислуховувати усілякі брутальності від клієнтів, але в нас...

Спрацьовано руками італійських майстрів. Вкрадено руками англійських злодіїв. Довгий, як моя рука, шкода, не все в мене таке ж довге. (Зроблено в Італії, вкрадено в Англії! Довжиною з мою руку, трохи коротше, ніж щось інше).

Коли люблять, то просто люблять і хочуть бути разом, хоч у чорта в дупі, але разом. А коли не хочуть, вигадують усілякі приводи. Іноді дуже благородні.

Я хочу виглядати чесним. А правда, вона не сяє і не блищить.

— Як мені дізнатися, що це не пастка? - Ніяк. У тому-то і веселощі.

Король повинен дотримуватися закону, тому що тільки закон і робить його королем.

Випадковостей не буває. Хоча ми й приймаємо рішення самі, ми приймаємо їх тому, що є якась найвища невідома сила, вона підказує їх нам. Тут ми не владні. Але в нашій владі вирішити, якою дорогою ми підемо.

Музика глушить смуток.

Проблеми не зникали, але вони переставали мати для неї значення.