правда

У радості, як і у будь-якій насолоді, майже завжди є щось жорстоке.

Якщо хочеш, щоб ім'я стояло твоє високо, Скромен будь, людям своє серце відкривай широко, З бідняками дружи, поговори з простими людьми, І піде твоя добра слава серед них далеко.

– Знаєте, як у собачників? – заговорив Соломон. - "Що ви, мій песик зовсім не кусається", - вічно твердять вони. Доки раптом не доводиться визнати:«Сам не зрозумію, ніколи з ним раніше такого не було». Я просто хочу сказати, командире, що по-справжньому ніхто ні про кого нічого не знає. Ні про людину, ні про собаку. По-справжньому – ніхто.

Новий день – новий світ. Потрібно діяти.

Якщо щось не пишеться, є тільки один спосіб впоратися з цим: сідай та пиши. Потрібні та вірні думки приходять лише у процесі.

Красу можна любити і просто так, як тільки красу.

Чи дано нам осягнути глибину ночі при світлі дня?

Схоже, залишається визнати правоту скептиків, тих, хто вважає ідею мирного існування щонайменше наївною. Історичний досвід людства начебто наглухо блокує цю світлу ідею — про мир без воєн.

Війна — найдурніша з людських вигадок.

- Привіт Люк. Я мер Кобблпот. Чому ти не граєш із іншими хлопцями? — А раптом я їм не сподобаюся? - Як ти дізнаєшся, якщо навіть не спробуєш. А якщо й справді не сподобаєшся, почекай, поки вони відвернуться, і зіткни їх зі сходів.