життя

У тебе щоранку ці«крайні обставини». Похмільний синдром називається!

Я люблю цю землю. Можна забути, де і коли пузи вирощував і зоби, але землю, з якою удвох голодував, - не можна ніколи забути.

Погане зникає, але щось замінює минуле і встає на його місце.

... жодна людина не може бути все життя лише циніком...

- Кава, - нагадав Альдред. - Поки не вип'ю кави, я не людина.

…Ніби на душі проясниться, ніби здригнешся чи хтось підштовхне тебе ліктем. Новий погляд, нові думки... Дивно, що може зробити один промінь сонця з душею людини!

Втрачаю колишню легкість...

Завжди дивувався: кому спало на думку вважати довге волосся жіночним? Хотів би я подивитися на реакцію стародавніх воїнів чи друїдів на такі слова!

Близьке знайомство із собою, коханим, мало кого може залишити оптимістом.

Дуже просто скласти руки та сказати – це неможливо. Можливо все. Просто на« неможливе» потрібно більше часу.