Абу-ль-Хасан Фаррухі

Я сказав:«Тільки три поцілунки, сонце принади, мені подаруй». Відповідала:«Від царських гурій поцілунків не чекай землі». І сказав:«Чи розлучитися мені зі світом, щоб скуштувати поцілунки твої?» Відповідала:«Безкоштовного раю не здобудеш, народжений у злі». Я сказав: Що ж, гурія раю, все приховуєш своє обличчя від мене? Відповідала: "У звичаї гурій ховатися, як іскра в золі". Я сказав:«Але тебе неможливо побачити, молодий місяць!» Відповідала:« Місяць норовливий, але чи його зрадиш ти хулі?» Я сказав:«Вкажи мені, кого ж розпитати про твої прикмети?». Відповідала:«Пізнається сонце, не маючи прийме на чолі!» Я сказав: Бачиш, як мене згорбив стан твій стрункий, подруга моя? Відповідала:«Відтепер подібний до лука, мій друже, — не стріле». Я сказав:«Невже не можна мені щодня милуватися тобою?» Відповідала:«Знижуються чи зірки, якщо небо зникло в імлі?» Я сказав: " Немає зірки, о подруга, - тільки сльози залишилися в очах". Відповідала: "Сльоза не потрібна мені, як квіткова волога бджолі". Я сказав: Ти обличчям посвіжішаєш від струмків, що з очей я проллю. Відповідала:«То сад розквітає від води, що таїться у скелі». Я сказав:«Дай, обличчяя наближу до твого молодого обличчя». Відповідала:«Наблизь, адже тужить і шафран про весняне тепло».

Так свіжа земля рідна, так запашна зелень луки, Так вино моє прозоре, так світла моя подруга: Перша подібна до раю, з бурхливою пристрастю схожий другий, Третє — з Балхом розоструменним і четверта — з весною. Світ - від вологи піднебесної, луговина - від рейхану, Гілка - від принади зеленої, ліс - від чашок тюльпана: Перший - шовк, друга - амбра, третя - юна дружина, А четвертий - погляд подруги, чиє обличчя - сама весна. Пунсовий виводок фазаній, трикутник журавлиний, Стадо ніжних боязких ланей, грізний рик з пащі лев'ячої: Перший спить, другі правлять свій захмарний політ, Третє знає, тікаючи: смерть четвертий їм несе. Солов'ю наснилася радість, горлинці наснилося горе, Чути іволги ридання, стогін шпака в пернатом хорі; Роза — першому подруга, верба скорботна — другою, Третьою — ялиця, а четвертою — галузь молодого чонаря.