Анхель де Куатьє

Щоб збожеволіти, потрібно, щоб він був.

Зрозуміло, ми не можемо точно знати, яке саме наше призначення. Але що з того? Так, Бог не надсилає інструкцій. Було б навіть безглуздо, якби Він став перед нами звітувати! Просто ми маємо пам'ятати, що воно – це призначення – у нас є. Ось чому тобі немає потреби переживати смерть. Більше того, тобі навіть не треба гнатися за життєвим досвідом — усе встигнути, спробувати вагу. Це нічого не вирішить, і так ти нічого не дізнаєшся. Але досить тобі просто пам'ятати про те, що ти потрібна, жити з цим, і тоді ти неодмінно відчуєш сенс свого життя. Він відкриється тобі, як непорушна істина. І це буде істина про тебе, твоя істина.

- І погода... мати її за ногу! Усі кістки ломить. — У таку погоду добре повіситись...

Ми маємо бути чесними з тими, кого любимо.

Чи знаєш у чому сила сонця? Воно не боїться зазирнути у темряву.

Кохання спалахує, живе, а потім... А потім колишні закохані починають шукати приводи для розлучення. Нездатні любити, вони шукають спосіб розчаруватися один в одному. Замість те щоб говорити від серця до серця, про головне - про кохання, вони шукають приводу ненавидіти.

Не поспішайте з висновками, постарайтеся побачити те, що ховається за словами.

Любов — нескінченна дорога, якою двоє йдуть назустріч один одному. Але трапляється так, що цією дорогою йде лише один. І якщо він любить, йому доведеться пройти всю нескінченність цього шляху. Він іде за двоє.

... давай я вдаю, що люблю тебе, і ти вдайся, що мене любиш.

... Хіба треба було б вчити хлопчиків силі та рішучості, якби вони від природи були такими? Ні. А хіба вчили б дівчаток бути слабкими, якби ця риса була з ними від народження? Ні. Істина в тому, що жінка – це сила і влада, а чоловік – слабкість та податливість.