Дмитро Ємець

У кожен момент життя людина має жити внатяг, з відчуттям сюрпризу. З такою собі прихованою від світу шоколадкою у внутрішній кишені, з очікуванням свята в душі. Дихати мрією та жагою змін. Людина, що зажерлася, — людина перекреслена.

Горе неспроможна довго залишатися у людині. Воно або перетворюється на діяльність, або розносить людину на брязкіт.

Після походу по магазинах чоловік втрачає рівно стільки здоров'я, скільки жінка його набуває.

Не кусай його, необачний юначе! Подумай про мікроби, які живуть на його пальці! Ти турбуєш їхній спокій!

Щаслива не та людина, яка має для цього підстави, а та, у кого достатньо життєлюбності, щоб радіти всьому, що з ним відбувається, і не напружуватися щомиті, чекаючи удару в спину. Така людина наче зсередини світиться! Весь світ для нього, навіть якщо в нього в гаманці замість грошей одні дохлі мухи та крихти від хліба!

Ногами танцюють посередності, генії ж танцюють серцем!

Ми страждаємо, ми мріємо про щось, а потім це виявляється фальшю, дурницею. І стає зрозумілим, що зусилля абсолютно не коштували жертв. І тоді у фінальний момент ми буваємо розчаровані. Так що, можливо, варто, прибігши першим, зупинитися біля стрічки, не обірвавши її.

Нехай хтось ще в'якне, що моя постать далека від ідеалу! Це убогий ідеал далекий від моєї постаті.

Хто до нас із мечем, того ми цеглою.

Людина вмирає, коли втрачає здатність дивуватися і радіти простим речам. Будь-яка інша смерть смертю не вважається.