Таня Гроттер і палиця волхвів

Ти ж знаєш, я сам ставлю собі двійки, щоб не запишатися тим, що я геній!

Ех, якби зловити той момент, коли ти – ніби ні з того ні з сього – починаєш ставати гіршим. Спочатку повільно, поштовхами, ледве-ледь, потім усе прискорюєшся і нарешті із захопленням, зі свистом вітру у вухах мчиш униз обмерзлою гіркою деградації.

Ногами танцюють посередності, генії ж танцюють серцем!

... цим світом править моральна особа на ім'я Доля. Вона гарна вже тим, що явно не визнає жодних правил. Більше того, вона діє всупереч усьому і все одно все влаштовує якнайкраще. Єдине, чого Доля не виносить, — пасивних, лінивих та сонних людей, які сидять на одному місці та бояться робити помилки.