Джек Лондон

Дух - ось реальність, яка не гине. Я дух, і я існую.

Граючи в незнайому гру, ніколи не роби першого ходу. (Коли граєш у незнайому гру, перший хід надай іншому.)

Все у світі неміцне, крім кохання. Любов не може збитися зі шляху, якщо тільки це справжнє кохання, а не кволий виродок, що спотикається і падає на кожному кроці.

Я, як усі покоління філософів переді мною, знаю жінку такою, якою вона є, знаю її слабкості, посередність, нескромність і нечесність, її ноги, які вросли в землю, і очі її, які ніколи не бачили зірок. Але — залишається вічний незаперечний факт:«Її ноги прекрасні, її очі прекрасні, її руки і груди — рай, її чарівність могутніша за будь-яке інше, яке коли-небудь засліплювало чоловіків; як магніт, хоче він того чи ні, притягує голку, так, хоче жінка того чи ніні, притягує вона чоловіків».

Я люблю тебе не шалено, але впевнено.

Зрештою людині дане лише одне життя – від чого ж не прожити її як слід?

Смерті немає. Життя - це дух, а дух не може померти.

Її обмеженість була обмеженістю її миру; але розум обмежений не помічає своєї обмеженості, бачить її лише інших. А тому Рут думала, що мислить широко і, якщо їхні погляди розходяться, винна тому обмеженість Мартіна.

... прикраса прекрасної жінки - найгідніше і водночас найцікавіше мистецтво.

Той крокує швидше, хто йде один.