Джордж Мартін

Речі не завжди те, чим здаються. Багато чого, що здається злом, може бути добром. Наприклад, дощ.

Люди честі заради своїх дітей роблять такі речі, які їм навіть на думку не спало б робити заради себе самих.

Коли людина малює на своїх грудях мішень, він повинен розраховувати, що рано чи пізно хтось випустить у нього стрілу.

Всі ми виконуємо свій обов'язок, коли це нічого нам не варте. Як легко здається тоді слідувати стежкою честі! Проте рано чи пізно у житті кожної людини настає день, коли не знаєш, як вчинити, коли доводиться обирати.

Він завжди був розумний, навіть у хлоп'ячі роки, але розум і мудрість — речі різні.

Мороз палить. Ніщо не обпалює так, як холод. Але лише спочатку. А потім він проникає всередину тіла, наповнює тебе, поки в людини не залишається сил чинити опір. Легше просто сісти та заснути. Кажуть, що, замерзаючи, перед кінцем не відчуваєш жодного болю. Просто слабшаєш і тихенько засинаєш, все ніби блякне, а потім ніби провалюєшся в море теплого молока, у мир і спокій.

Світ – це одне велике павутиння, і ніхто не може торкнутися однієї нитки, не потривоживши інші.

Коли одна людина будує стіну, іншій негайно потрібно дізнатися, що знаходиться на іншому боці.

Особам деяких чоловіків дуже йшла борода, лице Клейтона Саггса підійшла б сокира між очима.

- Чого ти хочеш? Щоб я розгадав твою прокляту загадку? Або щоб моя голова ще більше розболілася? — Тоді я вам скажу, — посміхнувся Варіс. — Влада міститься там, де людина вірить, що вона міститься. Не більше, не менше. — Виходить, влада — фіглярський трюк? — Тінь на стіні... Але тіні можуть убивати. І часом дуже маленька людина відкидає дуже велику тінь.