Джордж Орвелл

Самотня примара, він сповіщає правду, яку ніхто ніколи не розчує. Але поки він каже її, щось у світі не перерветься. Не тим, що змусиш себе почути, а тим, що залишився нормальним, ти зберігаєш спадщину людини.

Якщо хочеш зберегти секрет, треба приховувати його від себе.

Вони ніколи не збунтуються, доки не стануть свідомими, а свідомими не стануть, доки не збунтуються.

Болю самого по собі, — почав він, — іноді недостатньо. Бувають випадки, коли індивід чинить опір болю до смертної миті. Але для кожної людини є щось нестерпне, немислиме. Сміливість і боягузтво тут ні до чого. Якщо падаєш з висоти, схопитися за мотузку — не боягузтво. Якщо виринув із глибини, вдихнути повітря — не боягузтво. Це просто інстинкт, і його не можна не послухати.

Якщо ти в меншості – і навіть у однині – це не означає, що ти божевільний. Є правда і є неправда, і, якщо ти тримаєшся правди, хай наперекір усьому світлу, ти не божевільний.

Звичка не показувати своїх почуттів уїлася настільки, що стала інстинктом.

У будь—якому суспільстві прості люди повинні жити всупереч існуючому порядку речей.

Людина не є Yahoo, але він схожий на Yahoo, і йому потрібно час від часу про це нагадувати.

Основна робота полягає в тому, щоб змусити людей розпізнавати пропаганду війни, коли вони її бачать, особливо коли вона маскується під пропаганду миру.

Це таємнича річ, втрата віри — така ж загадкова, як сама віра. Як і віра, вона, зрештою, не вкорінена в логіці; це зміна клімату розуму.