Карел Чапек

Автор — зайва людина у театрі, навіть більшою мірою зайва, ніж вона сама припускала. Його робота вже лягла на плечі інших. Режисер придумав власне трактування і мучить тим, що автор своєю п'єсою, власне кажучи, заважає йому. Адже він, режисер, ставить чудову виставу, якій жорстоко загрожує автор, вриваючись у нього зі своїм непотрібним і безглуздим текстом.

Нації, стани, класи що неспроможні довго існувати, не зачіпаючи одне одного і не тягачись один одним до повної огиди.

Кіносюжет своєрідний тим, що за ним завжди буває страшна гонка. Сюжет цей ніколи не народжується, скажімо, в такій ситуації: сидячи біля каміна, один співрозмовник каже іншому: — Знаєте що? Якщо вам коли-небудь спаде на думку хороший сюжет для фільму, напишіть, і ми поговоримо про це. Це не відповідало б специфіці кіно. Специфіка кіно наказує ганятися за кіносюжетом стрімголов. Сюжет потрібен завтра. Він потрібний зараз! І потрібен у абсолютно дикому, так би мовити, первозданному стані. Якби сюжетсам, як ягнятко, з'явився в ательє і сказав:«Ось він я!» — його б, мабуть, вигнали з лайкою та криками: — Чого вам тут треба?!

Море велике, а океан часу нескінченний; плюй, братику, у морі - води в ньому не додасться; кляни свою долю — а їй байдуже...

Якщо йде особливо багатолюдна п'єса, у ній зазвичай беруть участь усі швачки, костюмери, робочі сцени, сценаріуси, бутафори, прибиральниці, студенти різних інститутів та чи не все керівництво театру.

За весь тиждень жодної світової катастрофи! Навіщо ж я купую газети?

Театр схожий на військове мистецтво і азартну гру в рулетку — ніхто заздалегідь не знає, яка вийде вистава. Не лише на прем'єрі, а й кожен наступний вечір відбувається диво.

Люди театру, як відомо, забобонні. Не здумайте, наприклад, сказати акторці перед прем'єрою:«Бажаю успіху». Треба сказати: Ні пуху ні пера. Акторові не кажіть:«Бажаю удачі», — а скажіть:«Зламай собі шию», — та ще й плюньте в його бік.

Художник прочитує п'єсу, не зважаючи на принади складу та композиції. Його цікавить, де і які мають бути двері і які меблі хоче розставити на сцені автор, щоб, порадившись із режисером, все зробити навпаки. Тоді уражений автор заявляє, що він саме так усе собі уявляв. Театр взагалі своєрідний тим, що там усі речі виглядають інакше, ніж спочатку передбачалося.

Хіба цивілізація не є просто вміння користуватися тим, що придумав хтось інший!