Кассандра Клер

Хіба хтось колись казав, що ми маємо бути щасливими?

Здатність бачити гарне і жахливе у звичайних речах - рідкісний дар, а не божевілля.

Моє серце - це твоє серце, - відповів він. - Мої руки - твої руки.

Сприймай світ таким, який він є нескінченним.

– Твоє місце – поряд зі мною! І так буде завжди. - Ти про що? Він почервонів, бліді щоки яскраво спалахнули. - Я про те, що... Тесса Грей, ви честь вийти за мене заміж?

... Я хочу жити, залишаючись молодим… і бути поруч із тими, кого я люблю… Хочу подорожувати, хочу побачити світ. Потім ще хочу одружитися і колись обзавестися дітьми... І безбожно забалувати їх, перетворивши на неабияких засранців... А потім віддати кінці у власному ліжку — щоб мені було при цьому років під двісті і щоб причиною моєї смерті став прокляття чийогось ревнивого чоловіка.

Коли дві душі є єдиними, вони залишаються разом на колесі перевтілень. Я народився в цьому світі, щоб любити тебе і в цьому, і в наступному, і в наступному житті!

Брехня і таємниці розкладають душу. Вони, як ракова пухлина, зжирають усе найкраще, залишаючи лише злість і загибель.

Жаль - емоція дурна і марна, не знаходиш?

Він докорив собі за погане знання шведського — міг би додати ще якусь гостроту. У його словнику було кілька хльостких фраз на всіх мовах, але шведською він знав тільки«Ви подаєте ще щось, крім солоної риби?» і«Якщо ти укутаєш мене в хутра, я буду твоїм маленьким пухнастим ведмедиком».