Лорел Гамільтон

Почуття не бувають дурними, вони лише іноді змушують нас почуватися дурнями.

Він сліпуче посміхнувся мені, і я помітила, що він справді дивиться на мене, а не на Натаніеля. Я почала було робити те, що я робила протягом багатьох років - хмуритися і суворо дивитися на нього - а потім зрозуміла, що я зовсім не гніваюсь. Я посміхнулася, даючи зрозуміти, що помітила його; він витрачав свої посмішки на мене, і я це оцінила. Я усміхнулася, дозволяючи радості наповнити моє обличчя. Ця усмішка не призначалася тільки офіціантові, вона була адресована чоловікам навколо мене, і все ж вона зробила усмішку офіціанта ще сліпучою, а його очі заблищали. Не така вже й погана ідея, поділитися цим, навпаки, це було чудовою річчю, щоб розділити її навіть із тим, кого зовсім не знаєш.

Настає момент, коли або приймаєш себе такою, як ти є, або приречеш себе бути нещасною до кінця своїх днів. І без того інші намагаються зробити тебе нещасною, не треба їм допомагати.

Немає нічого більш кличе, ніж красивий чоловік, який не впевнений у собі.

Коли дивишся в ці очі, розумієш, що за ними немає нікого, з ким можна говорити.