Макс Фрай

Тоді я зовсім не був упевнений, що роблю правильно, а в таких ситуаціях найкращий засіб – суперечка з гідним співрозмовником; опонента, як правило, переконати не вдається, зате самого себе цілком.

Страшна правда про мене полягає в тому, що я не дуже люблю каву. Проте п'ю його відрами. Справа навіть не в бадьорій дії кофеїну, яка, строго кажучи, потрібна тільки вранці, та й то не завжди. Смак кави заспокоює мене і приміряє з життям, повертає ногам, що вічно норовить піти з—під них твердий ґрунт і надає життю хоч якоїсь подоби сенсу. Словом, я не люблю каву, але коли п'ю її, я майже щасливий, а тільки це важливо.

Неможливо зрадити людину, з якою тебе нічого не пов'язує.

Займатися нісенітницею — це те, що я дуже добре вмію робити!

Просто мені конче потрібно, щоб іноді траплялося щось надзвичайне. Незвичайне. Нез'ясовне.

Ми обидва майже сподобалися один одному — настільки, що, не змовляючись, вирішили бачитися рідше, щоб не зіпсувати добрі стосунки.

Все, що може бути пораховано добрим знаком, буде пораховано.

Повторити докладний зміст зачитаної мені інструкції не беруся. Сенс полягав у тому, що я повинен зробити все, що я маю робити, і не повинен робити нічого такого, чого я робити не повинен.

Не забудьте погасити світ перед сном.