Великий віз

Скептичний розум — страшна зброя у боротьбі зі своїм щастям, не дивно, що я в цій битві завжди виходжу переможцем.

…зателефонував хтось, як йому тоді здавалося, надзвичайно важливий; тепер-то він згадати не може, що це був за дзвінок, ось що творить з нами час.

Ти врахуй, я цілком можу повірити. Я, знаєш, вірю майже у все, що мені кажуть. Так простіше.

Життя будь -якої людини - дзеркальне відображення її уявлень про неї.

... я взагалі люблю їхати, тому що, не виїхавши з одного міста, досить важко приїхати в інше, а приїжджати мені подобається найбільше на світі.

У деяких випадках залишитися друзями - безнадійний безвихідь.

…будь готовий до того, що у фіналі у тебе з'являться нові питання. І жодного натяку на виразну відповідь, це я тобі твердо обіцяю.

Просто мені конче потрібно, щоб іноді траплялося щось надзвичайне. Незвичайне. Нез'ясовне.

Ніколи не знаєш, за яким кутом на тебе чекає зустріч з екзистенційним жахом...

— Жах у тому, що я сама чудово розумію, що веду себе як ідіотка. Але це зовсім нічого не змінює! – Усі ми поводимося як ідіоти, – примирливо сказав я. – Просто деякі особливо обдаровані екземпляри це про себе знають, а решта – ні. Так що ласкаво просимо до лав інтелектуальної еліти.