Маргарет Мітчелл

- Я вас люблю. - Це ваша біда.

Підслуховуючи, можна часом дізнатися чимало цікавого та повчального.

На пропозицію руки і серця благородна леді має тричі відмовитися, і лише вчетверте погодитися.

Чому дівчина неодмінно повинна здаватися дурною, щоб упіймати нареченого?

Колись вона думала про те, як мучила б його, зроби він їй пропозицію. Колись вона думала, що якщо він все ж таки вимовить ці слова, вже вона над ним знущається і із задоволенням і зловтіхою дасть відчути свою владу. І ось він вимовив ці слова, а в неї і бажання не виникло здійснити свій намір, бо зараз він був у її владі не більше, ніж завжди. Господарем становища, як і раніше, був він, а не вона.

Бажати це ще не означає отримати. А життя ще не навчило того, що перемога не завжди дістається тим, хто йде напролом.

Коли ж ви нарешті перестанете по кожному дрібниці чекати від чоловіків компліментів?

Скарлетт: Якщо на те пішло, я скоріше поцілую свиню. Ретт: Про смаки не сперечаються.

- Я вам подобаюсь, Скарлетт, зізнайтесь? — Інколи трошки, — обережно сказала вона. — Коли ви не поводитеся як підонок. — А я ж, здається мені, подобаюся вам саме тому, що я подонок.

Я ніколи не належав до тих, хто терпляче збирає уламки, склеює їх, а потім каже собі, що лагоджена річ анітрохи не гірша за нову. Що розбито, те розбито. І вже краще я згадуватиму про те, як це виглядало, коли було цілим, ніж склею, а потім до кінця життя бачитиму тріщини.